Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,
За скоєний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.

 

26 квітня 1986 рік. Події цього дня стали однією з наймаштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і створив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.

Тож з метою поглиблення знань учнівської молоді про аварію на Чорнобильській АЕС, виховання любові до рідної землі, учні Миколаївської загальноосвітньої школи I-III  ступенів № 52 взяли участь у флешмобі з виготовлення малюнків та листівок “  Не маємо права забути  ” та завдань до лепбуку “Радіації-НІ”.

Трагедію потрібно пам’ятати, вшановувати ліквідаторів. Співчувати тим, хто втратив рідні домівки. Чорнобиль – це страшний, повчальний урок для всього людства, який змушує замислитися над мірою відповідальності.