Обдаровані діти

Модель компетентності педагога, який працює з обдарованою дитиною

Мислити за шаблоном –
найкращий спосіб занапастити справу.
Д. Енрайт

  1. Учитель не повинен постійно розхвалювати обдарованого учня за індивідуальні успіхи, краще заохотити його до спільних занять з іншими дітьми.
  2. Учителю не слід надмірно вдаватися до навчання та виховання з елементами змагання. Обдарована дитина частіше буде переможцем, що може викликати неприязне ставлення інших дітей.
  3. Не можна підкреслювати винятковість обдарованої дитини чи, навпаки, навмисно її принижувати, застосовувати сарказм.
  4. Учителю варто пам’ятати, що обдаровані діти зазвичай негативно ставляться до чітко регламентованих повторюваних занять.
  5. Методи, що сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
    • повага до прагнення учнів працювати самостійно;
    • надання дитині свободи вибору щодо сфери реалізації своїх, здібностей;
    • індивідуальне застосування навчальної програми;— заохочення учнів до роботи над власними проектами;
    • заохочення учнів до роботи над власними проектами;
    • жодного тиску на дітей, створення атмосфери розкутості;
    • схвалення результатів діяльності в певній галузі для стимулювання бажання випробувати себе в цій чи інших галузях;
    • підкреслення ролі індивідуальних відмінностей;
    • надання допомоги і підтримки дітям, які мають власний погляд і внаслідок цього відчувають тиск з боку інших;
    • найефективніше використання хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
    • поблажливість до можливого безладу;
    • заохочення максимальної захопленості в спільній діяльності;
    • постійне підтвердження того, що вчитель є однодумцем учнів, а не супротивником. (Див. схему 1)
  6. Риси, якими має володіти вчитель, котрий працює з обдарованими дітьми:
    • доброзичливість і чуйність;
    • цілеспрямованість і наполегливість;
    • розуміння психології здібних та обдарованих дітей;
    • високий інтелектуальний рівень;
    • широке коло інтересів;
    • готовність до виконання найрізноманітніших обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей;
    • жвавість, активність, почуття гумору;
    • гнучкість і завжди постійна готовність переглянути свої погляди;
    • здатність до постійного самооновлення, сприйняття нетрадиційних думок і поглядів, емоційна стабільність і вміння переконувати.

Професійному вдосконаленню і творчій діяльності педагога сприяють такі чинники:

  1. Інтерес до змісту діяльності.
  2. Суб’єктивна привабливість спілкування з дітьми.
  3. Високий рейтинг професіоналізму в структурі цінностей особистості.
  4. Достатньо високий рівень самооцінювання й рівень домагань.
  5. Можливості для самореалізації.
  6. Престиж педагогічної діяльності.
  7. Гідні умови праці.
  8. Перспектива професійного зростання.
  9. Позитивне стимулювання діяльності.

Поради вихователям обдарованих дітей

  1. Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих — вразливих і чутливих до всього, що стосується їхнього «Я».
  2. Допомагайте здібним дітям виробити адекватну «Я»-концепцію й самооцінку, розвивайте в них емпатію.
  3. Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду, взаємодіючи з людьми.
  4. Дотримуйтесь порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, мають знати межу допустимо поведінки.
  5. Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їхня праця була корисною.
  6. У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод—це активізує їхню роботу.
  7. Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного здобування знань.
  8. Привчайте обдарованих дітей працювати разом — це допоможе їм адаптуватися до соціальних умов.
  9. Заохочуйте дітей—це стимулює їх.
  10. Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей.

Пам’ятка «що повинен знати педагог, який виховує обдаровану дитину?»

  • У талановитої дитини відразу помітні тонка спостережливість, зосередженість, посидючість, уміння наполегливо переслідувати поставлену мету, самостійність і незалежність у діяльності.
  • Немотивований тиск та примус, нав’язування занять затримують прояви справжніх природних нахилів.
  • Занадто рання спеціалізація та «професіоналізація» збіднюють особистість. Необхідно гармонійно розвивати сукупність тілесних, душевних І розумових сил, які становитимуть реальну користь у житті, допоможуть вихованцеві посісти достойне місце в суспільстві.
  • Талановитій дитині необхідно надавати не тільки свободу самодіяльності, а й можливість у певних межах обговорювати з дорослими свої наміри. У результаті виробляється самоповага та здатність критично оцінювати свої здібності й дії.
  • Інтенсивному розвитку природних задатків допомагають ознайомлення з різноманітною діяльністю, глибокі й помірно численні враження. Потрібні для творчості фарби, звуки, форми, рухи талановиті діти знаходять у спілкуванні з природою, яка пробуджує мислення, уяву, творчість.

Цікавий матеріал, який можна використати як доповнення до наведених вище порад учителям і батькам, містять сучасні дослідження, проведені відомим психологом А. Баркан із питань виховання обдарованої дитини:

  1. Важливо не ігнорувати унікальності такої дитини, проте й не висловлювати надмірних захоплень її обдарованістю, не перетворювати життя дитини на інструмент задоволення батьківських амбіцій.
  2. Природна допитливість обдарованих дітей є причиною безлічі запитань, якими вони «замучують» дорослих. Особливо складно з такими дітьми в школі. їх намагаються порівняти з іншими, підігнати під зручний стандарт звичайного, слухняного учня. Ось чому так часто ті, кого в дитинстві називають «вундеркіндами», з віком стають звичайними прагматичними людьми, які нічого оригінального, нового не створюють, а їхні досягнення не відповідають рівню їхніх здібностей.
  3. Необхідно створювати всі умови для розвитку таланту, але не нав’язувати дитині своїх захоплень та інтересів, не культивувати необхідності будь-що досягти неперевершених результатів, не перевантажувати, не змушувати постійно займатися улюбленою справою, бо це може відбити бажання цікавитися улюбленим заняттям, стати причиною неврозу або розвинути в дитині пихатість та претензійність.
  4. Намагатися зменшити надмірну вразливість обдарованої дитини, вчити її гідно програвати і не сприймати невдачу як трагедію, володіти емоціями, робити все, щоб дитина не занижувала самооцінки і водночас не виставляла на показ свою обдарованість.
  5. Допомагати їй налагоджувати нормальні стосунки з дорослими і дітьми.
  6. Якомога більше приділяти уваги її фізичній активності.

Психологічний супровід розвитку обдарованих дітей

Створення програми психологічного супроводу зумовлене посиленням уваги до проблем особистості, особливо обдарованої й талановитої, та потребою в такій системі навчально-виховного процесу, за якої учень як унікальна і неповторна особистість стає активним суб’єктом навчання й виховання. Реалізовуючи таку програму, психологічна служба школи впроваджує ефективні методики і технології виявлення, навчання та виховання дітей з високим рівнем здібностей. Програма також передбачає вдосконалення середовища, яке має забезпечити умови для розвитку творчого потенціалу і гармонійного розвитку особистості.

Технологія психолого-педагогічного супроводу обдарованих учнів

Нормативно-правова база розвитку творчої особистості

  1. Конвенція про права дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради Українивід 27.02.1991 р. № 789).
  2. Закон Украйні «Про молодіжні та дитяч ігромадські організації».
  3. Закон України «Про фізичну культуру і спорт».
  4. Указ Президента України «Про національну програму правової освіти населення» від 18.10.2001 р. № 992.
  5. Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політикита підтримки молодіжних громадських організацій» від 06.10.1999 р. № 1284.
  6. Конвенція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (затвердже наколегією МОНУкраїни 28.12.1996 р.).
  7. Концепція громадянського виховання особистості.
  8. Концепція військово-патріотичного виховання молоді.
  9. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб житія в дітей та молоді.
  10. Концепція родинно-сімейного виховання.
  11. Наказ МОН України «Про затвердження положення про Всеукраїнський конкурс учнівської творчості» від 29.08.2003 р. № 585.
  12. Наказ МОН України «Про присвоєння та підтвердження почесних звань «народний художній колектив» і «зразковий художній колектив» від 29.06.2005 р. №385.
  13. Наказ МОН України «Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів» від 21.07.2003 р. № 486.
  14. Наказ МОН України «Про затвердження положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідних робіт та конкурси фахової майстерності» від 18.08.1998 р. №305.
  15. Наказ МОН України «Про затвердження типових навчальних планів для організації профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» від 20.05.2003 р. № 306.
  16. Рішення колегії МОН України «Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школі» від 25.09.2003 р.№ 10/13.
  17. Методичний лист МОН України «Про організацію та проведення свят у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України».

Секція МАН "Правознавство"

10 листопада 2020 року відділенням історії, філософії та суспільствознавства, наук про Землю Миколаївського обласного територіального відділення Малої академії наук України проведено online-зустріч, установчу (осінню) сесію, для здобувачів освіти, які у жовтні цього року були зараховані слухачами секції «Правознавство». Близько 30 слухачів шкіл м. Миколаєва, разом з своїми вчителями-предметниками розглядали нові правила написання науково-дослідницьких робіт (проєктів), та правила формулювання тем дослідницьких робіт. При цьому керівник секції «Правознавство» Будинку творчості дітей та юнацтва Інгульського району м. Миколаєва, Каплій Олена запропонувала орієнтовну тематику досліджень в сфері юриспруденції. Надалі відбудеться обговорення та уточнення майбутніх тем, перегляд актуальних відеороликів необхідних для наступних зустрічей.