Сторінка для батьків

Як обрати гурток для дитини?

Чим ми керуємося, віддаючи дитину до гуртка, навіщо ми це робимо? Як ми можемо точно дізнатися, до якого виду діяльності схильна дитина: варто віддати її в кілька секцій відразу або вибрати щось одне? Спробуємо розібратися в цьому.

Яка мета?

Перед тим як обирати для дитини творче або спортивне заняття, постарайтеся зрозуміти, навіщо це потрібно не тільки дитині, а й Вам. Як не сумно, дуже багато батьків намагаються компенсувати свої невдачі і дитячі образи за допомогою своїх дітей. Вони змушують дитину займатися тим, чим вона не хоче займатися просто для того, щоб реалізувати свої нездійснені мрії діями малюка. Тому розберіться спочатку, чому ви так хочете, щоб Ваша дитина займалася в тому чи іншому гуртку, бо від Вас в деякій мірі залежить подальша доля вашої дитини, тому не варто вирішувати за неї.

Отже, бажання відвести дитину в той чи інший гурток має бути щирим і виходити виключно з прагнення виховати різнобічну особистість. Обираючи гурток, прислухайтеся до думки малюка, тоді в будь-якому випадку, вибір буде вдалим.

Вибір гуртка для дитини багато в чому залежить від вашої життєвої позиції. Якщо Ви чуйні і демократичні батьки, то ви будете намагатися враховувати бажання і особливості вашої дитини при виборі гуртка. Якщо Ви людина більш практична, Ви будете вибирати гурток виходячи з перспектив і можливостей, які він може дати.

Для визначення дитячих здібностей на сьогоднішній день розроблено величезну кількість тестів, опитувальників та інших методик, які за Вашим бажанням може провести практичний психолог. Проте, ніхто не дасть гарантії, що дитина в майбутньому знайде себе в цьому занятті. Не забувайте, що творча професія вимагає не тільки таланту, а й певних особистісних якостей, без яких людина не зможе займатися тією чи іншою справою.

Намагайтеся не обмежувати бажання дитини своїми особистими стереотипами. Часто ми чуємо від батьків хлопчика, що вони не бачать для нього іншого майбутнього окрім як у спорті. Незважаючи на те, що хлопчик цей може годинами танцювати під улюблену музику і дійсно хоче цим займатися. Але в баченні батьків танці – це справа “не чоловіча”, тому ймовірно хлопчик так ніколи і не досягне своєї мрії. Найбільш підходяще заняття для дитини, це те, що в нього виходить найкраще. Просто придивіться, чим дитина займається частіше: малює, танцює, співає пісні або може вчиться шити. А може, вже в ранньому віці у неї пробудився інтерес до іноземних мов або точних наук? Якщо ви уважно подивитеся за своїм малюком, вам не доведеться довго думати над тим, куди її краще віддати.

Кількість важлива?

Якщо дитина хапається відразу за кілька справ і одночасно з задоволенням малює і вивчає математику, то рано чи пізно перед батьками постане питання, вибрати для занять щось одне, щоб удосконалити цей навик і краще розвинути його або ж зайняти дитину відразу в декількох гуртках, щоб всі навички розвивалися рівномірно? Обидва варіанти мають як плюси, так і мінуси, тому вибрати відразу буває непросто.

У випадку відвідування кількох гуртків існує ризик, що дитина буде поверхово вивчати обидва предмети, оскільки у неї не буде часу. А якщо доведеться обирати тільки один гурток, то який вибрати? Адже в ранньому віці ще не можна з упевненістю сказати, що дитина і далі буде захоплюватися малюванням. Але й тут прийняти рішення вам допоможе дитина.

Просто учіть її аналізувати свою діяльність і свої почуття до того чи іншого заняття. Дитина повинна вміти підводити підсумки своєї роботи, розуміти, що їй дається легше і з великим задоволенням, а від чого вона могла би і відмовитися. Навчайте її ставити перед собою реальні завдання і досягати їх. Тоді вона сама тверезо зможе вибирати, чим би хотіла займатися більше, навчитися поєднувати кілька захоплень і нарешті, отримувати цінний досвід, який нікуди не пропаде. І неважливо, чи стане вона професійним танцюристом, спортсменом, художником… чи ні…

5 помилок в заняттях творчістю з дітьм

%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%b8%d0%bb%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d1%80%d0%b8-%d0%b7%d0%b0%d0%bd%d1%8f%d1%82%d1%82%d1%8f%d1%85-%d1%82%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%87%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8e-%d0%b7-%d0%b4%d1%96%d1%82%d1%8c

Дуже часто мами, займаючись з дитиною малюванням, ліпленням або іншими видами творчої діяльності, стикаються з деякими проблемами. Малюки або тягнуть все до рота, не виконуючи очікуваних дій з фарбами або олівцями; їм швидко набридає; вони взагалі не бажають слухати вказівок мами, а роблять все по-своєму; або взагалі відмовляються від занять… Що ж не так робимо ми, мами, займаючись з дитиною? Ось 5 класичних помилок мам в заняттях творчістю з малюками:

1. Очікування мами не відповідають віку дитини. Діти не можуть довго сидіти за одним і тим же заняттям. Така особливість їх нервово-психічної діяльності. Не чекайте, що однорічний малюк просидить півгодини з пальчиковими фарбами. Крім того, дітям важливий процес, а не результат творчості, на відміну від нас, мам. Тому дозвольте дитині робити все по-своєму, хай навіть готова картина буде зовсім не схожа на задуману. Не заважайте дитині! Просто робіть самі, а малюк, поспостерігавши за вами, тепер намагатиметься повторити!

2. Контроль і нав’язування. Не змушуйте дитину займатися. Це не принесе ніякої радості ні їй, ні вам. Постарайтеся підлаштуватися під малюка і знайти те, що буде цікаво вам обом. Дозвольте дитині робити так, як вона хоче. Це ж творчий процес!

3. Мета занять творчістю – навчити. Зробіть цю мету другорядною. Сконцентруйтеся краще на тому, щоб під час занять ваш малюк розвивав уяву, фантазував і просто отримував задоволення від процесу. Пропонуйте йому різні матеріали, різні способи їх використання. Не обмежуйте дитину, не виправляйте його малюнки, тим більше, не робіть замість нього. А вчити (тримати олівець, розрізняти кольори, малювати форми) можна ненав’язливо.

4. Критика. Критикою легко відбити у дитини бажання та інтерес. Крім того, є ризик вселити в дитину страх помилитися, невпевненість і шаблонність в мисленні.

5. Бути дуже серйозним під час заняття. Ви – не вчитель, не академік, ви – любляча, уважна мама! Так що отримуйте задоволення від проведення часу з дитиною! Нехай заняття творчістю будуть радісними і веселими. Експериментуйте, імпровізуйте, просто грайтеся і насолоджуйтесь! Удачі вам!

 

 Комп’ютерна залежність дітей та підлітків. Як з нею боротися?

Сучасна молодь багато часу проводить за моніторами та гаджетами, часто віддаючи перевагу віртуальному світу над реальним. Нерідко батьків турбує проблема залежності дитини від комп’ютера або від комп’ютерних ігор. Проте комп`ютер – це невід’ємна складова сучасної дійсності, зовсім відгороджувати від якої дітей та підлітків не можна. 
У США інтернет-залежність визнано офіційним діагнозом. Психологи та психіатри займаються лікуванням залежних від комп’ютера. В Україні вирішення даної проблеми лише розробляється. Дійсно, комп’ютерна залежність значно впливає на особистість. Віртуальний світ дозволяє самостійно приймати рішення, які не можна прийняти в реальному житті, та при цьому не відчувати страху перед відповідальністю. Школярі часто поринають у цей світ, де легко задовольнити потреби та відчути себе героєм.                                                      

Комп’ютерна залежність – це “занурення” людини у віртуальний простір з втратою інтересу до реальних ігор, спілкування з однолітками та інших занять. Для дітей комп’ютерна залежність найбільш небезпечна, оскільки їх взаємозв’язки з реальним світом тільки формуються, та й психіка ще нестійка.

Види компютерної залежності:

Ігрова. Дитина дуже захоплена комп’ютерними іграми При цьому вона забуває про уроки, розпорядок дня, їжу і друзів.                                            

Мережеголізм. Так можна умовно назвати непереборне бажання підлітка проводити весь свій вільний час в чатах, форумах і соціальних мережах. Комунікації в соцмережах стають важливіше реального спілкування.

Інтернет-серфінг. Це звичка до безцільного переходу з одного сайту на інший. Дитина відкриває перші-ліпші сайти і форуми, переходить по посиланнях. Небезпека тут навіть не в той час, який проводиться за комп’ютером (воно може бути менше, ніж в попередніх випадках). Але перегляд великого обсягу інформації, не адаптованої для дитячого сприйняття, здатний завдати шкоди дитячій психіці.

Як батькам визначити, що у підлітка компютерна залежність? Ось основні її симптоми:

– дитина закидає свої колишні хобі;

– не вміє визначати час закінчення гри;

– заради Інтернету жертвує сном;

– втрачає інтерес до спілкування з однолітками і родичами;

– не може вийти з-за комп’ютера в обумовлений термін, забуваючи про час або ігноруючи існуючі домовленості;

– стає замкнутою, дратівливою і агресивною, нервово реагує на прохання;

– чаювання, прийоми їжі перед монітором;

– віртуальних друзів у дитини значно більше, ніж реальних;

– не хоче говорити батькам, чим займається в інтернеті;

– якщо дитину позбавляють можливості проводити час за гаджетами, вона відчуває «ломку»: у неї поганий настрій, вона впадає в дратівливість, нервозність, не знає, чим себе зайняти.

Як впоратися з компютерною залежністю? Рекомедації для батьків.

– Поставте комп’ютер на видному місці. Іноді для того, щоб дитина менше часу проводила за комп’ютером, досить винести його з її спальні. Крім того, так буде легше контролювати час, який дитина проводить за комп’ютером. 

– З’ясуйте, наскільки сильна комп’ютерна залежність вашої дитини та від чого саме вона залежна. Грає вона в ігри, сидить у соціальних мережах чи просто переглядає сайти?

– Якщо дитина використовує Інтернет з пізнавальною метою, а зміст сайтів, які вона переглядає, законний, безпечний і пристойний – турбуватися не варто. У використанні Інтернету для навчання є багато користі.

– Спілкування на тематичних форумах набагато корисніше, ніж у соціальних мережах, тому що тут дитина дізнається багато нового про теми, що її цікавлять, обговорює ідеї, а не людей. Тому якщо дитина багато часу проводить в Інтернеті, щоб навчитися чогось нового, її варто за це похвалити.

– Установіть обмеження часу, який дитина може щодня проводити за комп’ютером. В умовах сучасного життя такі обмеження можуть не спрацювати, проте з часом дитина навчиться самостійно обмежувати свої комп’ютерні розваги. Скажіть дитині про обмеження й поспостерігайте, чи зможе вона сама контролювати час, проведений за комп’ютером, чи ні. Часто дитина не може дотримуватися встановленого графіка. Якщо дитина сама не може контролювати час (у комп’ютерній залежності так буває часто), використовуйте таймер. Як тільки час вийшов, дитина повинна встати з-за комп’ютера. Іноді при такому режимі дитина втрачає інтерес до комп’ютера.

– Поговоріть з дитиною про комп’ютерну залежність, розгляньте її ознаки. Зверніть увагу на те, як ви говорите. Намагайтесь обговорювати проблему спокійним тоном, без роздратування і крику. Також спробуйте обговорити емоції дитини, ставлячись до них з повагою та терпінням.

– Обмежте час, проведений за комп’ютером/з гаджетами. Опирайтесь на те, скільки часу зазвичай дитина витрачає на комп’ютер, поступово зменшуючи кількість годин. Пам’ятайте: якщо одразу повністю відібрати у дитини гаджет, скоріш за все ви зустрінетесь із відторгненням, істерикою та навіть агресією. З кожним тижнем давайте дитині все менше часу на комп’ютерні ігри, попередньо обговорюючи з нею це. Наберіться терпіння: цей процес потребує часу.

– Щоб показати позитивний приклад, установіть подібні обмеження і для себе. Діти частіше дотримуються встановлених правил, коли бачать, що батьки чинять відповідно.

–  Влаштовуйте регулярні вихідні дні або міні-відпустки без гаджетів всією родиною. Звичайно, в цей період дитині знадобиться ваша підтримка. Якщо ви вводите вищеперелічені правила, пам’ятайте, що вони однакові як для дітей, так і для батьків. Наші діти копіюють наші дії, а не слова.

– Постарайтеся зрозуміти, що саме приваблює її в віртуальності, чого не вистачає в реальному житті.

– Не перекладайте на комп’ютер функції вихователя. Дуже просто включити дитині мультфільм або поставити гру, щоб вона не заважала вам зайнятися вашими справами, але це поганий вихід.
– Намагайтеся більше часу проводити з дитиною, вникати в її проблеми, займайтеся разом цікавими справами.Частіше бувайте на свіжому повітрі.